|
Набула чинності нова редакція Закону "Про виконавче провадження". У цілому, внесені зміни, на думку цілого ряду експертів, мають підвищити ефективність примусового виконання судових рішень. Зупинимося на деяких нововведеннях, внесених до правил виконавчого провадження новою редакцією Закону.
Зміни у повноваженнях державних виконавців Позитивним моментом з точки зору зручності користування новим Законом є те, що обов’язки і права держвиконавців встановлюються окремою статтею (ст. 11 Закону). У колишній редакції цього не було. У той же час не можна сказати, що вказані права державні виконавці знайшли знову, просто вони систематизовані і виведено в окрему норму Закону. Безсумнівний інтерес викликає пряме закріплення в Законі права держвиконавця у разі ухилення боржника від виконання рішення суду звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження на право виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання рішення.
Серед найбільш важливих новел нової редакції Закону слід виділити право держвиконавців на безпосередній доступ до баз даних та реєстрів. Це право було і раніше, проте у зв’язку з відсутністю прямої норми Закону, можливість його реалізації була спірною (див. лист Мін’юсту від 6 червня 2008 року № 25-32/507). Крім цього, сприяти виконанню судових рішень будуть і інші розширені повноваження судових виконавців, зокрема, їм надано право: - отримувати від органів, установ, організацій та посадових осіб конфіденційну інформацію, необхідну для проведення виконавчих дій (п. 3 ч. 3 ст. 11 нового Закону); - звертатися до органу (посадовій особі), який видав виконавчий документ, за роз’ясненням його змісту (п. 9 ч. 3 ст. 11 нового Закону); - за наявності рішення суду про примусове проникнення до житла, виносячи за поданням держвиконавця, отримувати такий доступ (п. 15 ч. 3 ст. 11 нового Закону); - залучати до проведення або організації виконавчих дій, у тому числі і на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача, суб’єктів господарювання (п. 19 ч. 3 ст. 11 нового Закону).
У колишній редакції мова йшла лише про притягнення виключно на платній основі суб’єктів господарювання, що мають відповідні ліцензії. Серед найбільш важливих новел нової редакції Закону в частині повноважень держвиконавців слід виділити і право безпосереднього доступу до баз даних та реєстрів, у тому числі електронним, що містить інформацію про боржників, їх майно та кошти (ст. 5 нового Закону). Нові вимоги до виконавчого документа Новою редакцією Закону передбачено і нові вимоги до виконавчого документа, необхідні для відкриття виконавчого провадження.
До них, зокрема, відносяться такі (ст. 18 нового Закону):
- у разі якщо рішення постановлено на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, а також якщо присуджене майно перебуває в кількох місцях, у виконавчому документі вказується тільки один боржник і лише один стягувач, при цьому також вказується, що рішення виконується в якійсь частині або ж стягнення проводиться солідарно. Дане нововведення можна назвати цілком логічним, адже за відсутності таких вимог суди можуть видавати один виконавчий лист про стягнення присудженого з декількох відповідачів або ж кільком стягувачам один виконавчий лист на всіх;
- виконавчий документ дійсний за умови, що він скріплюється гербовою печаткою установи, якою видано, у разі коли законодавством передбачено наявність такої гербової печатки у такої установи. Якщо відносно документів, виданих судом, з цього приводу немає ніяких питань, то що стосується виконавчих документів, виданих іншими органами, наявність гербової печатки як умова дійсності виконавчого документа - безумовний плюс у боротьбі із зловживаннями і безпідставними претензіями.
Важливо також відзначити, що ще однією умовою відкриття виконавчого провадження на підставі судового рішення є додаток до заяви стягувача копій документів, що підтверджують виконання ухвали суду про забезпечення позову (за умови, що така ухвала судом виносилася). Норма підпункту 3 п. 4 ст. 19 нового Закону є імперативною, і щоб уникнути повернення виконавчого листа з відмовою відкрити виконавче провадження всім зацікавленим особам необхідно буде її дотримуватися. Нововведення у процедурі відкриття виконавчого провадження Необхідно звернути увагу, що згідно з новою редакцією Закону термін для пред’явлення виконавчого документа до виконання скорочений з трьох років до одного року.
Серед нововведень, внесених до процедури відкриття виконавчого провадження, слід зазначити, що стягувач отримав право у заяві про відкриття провадження вказувати відомості, що можуть сприяти виконанню рішення, наприклад, рахунки боржника, місцезнаходження майна тощо (ст. 19 нового Закону). Цією ж статтею встановлено, що при пред’явленні до виконання документів про конфіскацію майна необхідно подавати копію протоколу опису або вилучення майна або довідку про те, що опис не проводився, або про відсутність такого майна. У разі пред’явлення до виконання виконавчого документа, коли у справі застосовувалися заходи щодо забезпечення позову, необхідно пред’явити копії документів, що підтверджують виконання ухвали суду про забезпечення позову. Деякі нововведення у процедурі виконання рішень Перш за все, необхідно сказати, що згідно з новим Законом на боржника покладено обов’язок протягом 3 днів письмово повідомити держвиконавця про повне або часткове самостійне виконання рішення боржником (ч. 5 ст. 12 нового Закону). Важливим нововведенням є і те, що до 3 млн. грн. зменшена сума боргу, що підлягає за підвідомчістю виконання відділом примусового виконання рішень управління ДВС у регіонах (пункт 2 ч. 1 ст. 21 нового Закону). У колишній редакції ця сума складала 5 млн грн.
Відтепер при відкритті виконавчого провадження держвиконавець може накласти арешт не тільки на майно боржника, а й на його кошти (раніше при відкритті провадження арешт накладався тільки на майно боржника). Відповідно до нового Закону держвиконавець зобов’язаний розпочати примусове виконання рішення на наступний робочий день після закінчення терміну, наданого боржнику для самостійного виконання рішення, якщо боржником не буде надано в ці терміни документального підтвердження повного виконання рішення (ч. 1 ст. 27 нового Закону).
За старого Закону, починаючи виконувати рішення, держвиконавець повинен був особисто пересвідчитися, чи отримана боржником копія постанови про відкриття виконавчого провадження і чи здійснені ним дії з добровільного виконання рішення у встановлені постановою терміни. Зміни торкнулися грошової оцінки арештованого майна.
Зокрема, згідно зі ст. 58 нового Закону ці зміни полягають у наступному:
- введено нове поняття "визначення вартості майна", що проводиться держвиконавцем, тоді як "оцінка майна" здійснюється суб’єктом оціночної діяльності - суб’єктом господарювання;
- сторони отримали право подати держвиконавцю протягом 10 днів заперечення про результати визначення вартості майна або оцінки майна; при цьому держвиконавець зобов’язаний призначити рецензування звіту про оцінку майна з покладанням витрат на сторону, яка подала заперечення;
- повідомлення про результати визначення вартості майна або оцінки майна відсилається сторонам рекомендованим листом; результати оцінки, а також рецензування звіту про оцінку можуть бути оскаржені до суду.
- звіт про оцінку дійсний протягом 6 місяців, після чого оцінка проводиться повторно. Необхідно також звернути увагу на зміни в порядку реалізації майна (ст. 62 нового Закону).
У нову редакцію повернена реалізація майна на комісійних умовах, яка була передбачена в першій редакції цього Закону, але згодом це положення було з нього виключено. Відтепер на комісійних умовах реалізується майно, вартість якого не перевищує 150 НМДГ (2550 грн.), товари побутового вжитку, інше рухоме майно (якщо стягувач не проти). Причому, на відміну від старої редакції Закону, нова його редакція не передбачає реалізацію майна через спеціалізовані організації, залучені на конкурсній основі. Новим Законом також встановлено, що якщо майно не продано протягом 2 місяців воно може бути знижене у вартості протягом 10 днів, але не більше ніж на 30%. Повторна уцінка не повинна перевищувати 50% початкової вартості майна. Нереалізоване майно буде передаватися стягувачу в рахунок погашення боргу за первісною вартістю.
Крім зазначених змін, необхідно виділити також і такі:
- змінений порядок звернення стягнення на нерухомість боржника (ст. 63 нового Закону);
- зміни торкнулися порядку звернення стягнення на зарплату, стипендію, пенсію боржника (ст. 68 нового Закону);
- змінений порядок виконання рішення, за яким боржник зобов’язаний особисто вчинити дії або утриматися від їх вчинення (ст. 75 нового Закону);
- змінений порядок виконання рішення про поновлення на роботі (ст. 76 нового Закону);
- змін зазнав і порядок виселення боржника (ст. 78 нового Закону).
Щодо деяких змін експерти висловлюються досить критично. Вони наголошують на недосконалості нових норм, а також виявляють колізії в тексті нового Закону. Новели оскарження дій (бездіяльності) держвиконавця Новим законом боржника позбавили права адміністративного оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця (тобто оскарження в органах ДВС). За боржником збереглося лише право судового оскарження. Раніше, звертаючись зі скаргами практично по всій вертикалі органів ДВС, боржник міг тягнути час і відкладати термін примусового виконання судового рішення в часі. Тепер же боржник зможе оскаржити вищевказані дії або рішення виключно в судовому порядку, і, що є важливим, подача скарги до суду не буде призупиняти примусове виконання рішення.
Стягувач і інші учасники виконавчого провадження (крім боржника) можуть оскаржити рішення, дії або бездіяльність посадових осіб ДВС не лише начальнику відділу, якому безпосередньо підпорядкований держвиконавець, або до суду, але і керівникові відповідного органу ДВС вищого рівня (ст. 82 нового Закону). При цьому право на оскарження до вищестоящого органу ДВС (Департамент ДВС) обмежено таким: - департамент ДВС розглядає виключно скарги на рішення, дії або бездіяльність начальників управлінь ДВС в регіонах; - рішення, дії або бездіяльність держвиконавця або іншої посадової особи ДВС можуть бути оскаржені керівництву ДВС (в тому числі до Департаменту ДВС), якщо їх оскарження передбачено цим Законом (можливість оскарження керівнику відповідного органу ДВС вищого рівня передбачена тільки частинами 1 і 3 ст. 82 нового Закону). Слід особливо звернути увагу на те, що подача скарги на дії або бездіяльність держвиконавця відтепер не є підставою для призупинення виконавчого провадження. Збільшення виконавчого збору Значним мінусом нового Закону є безумовне подорожчання послуг державної виконавчої служби щодо стягнення. Мається на увазі збільшення виконавчого збору. Якщо раніше виконавчий збір стягувався в розмірі 10% від фактично стягненої суми боргу або вартості майна, то після вступу в силу нового Закону будуть стягуватися ті ж 10%, але вже від суми, яка підлягає стягненню, або вартості майна, яке має бути стягнено по виконавчим документам (ст. 28 нового Закону). Іншими словами, абсолютно не важливо, стягнув державний виконавець все майно або суму коштів, зазначену у виконавчому документі, чи ні, орган ДВС отримає належну йому суму.
ВИСНОВОК
У цілому новою редакцією Закону "Про виконавче провадження" удосконалено положення старого Закону, що, безумовно, є позитивним моментом. Незважаючи на те, що деякі положення нового Закону недосконалі, вимагають "обкатки" під час практичного застосування з можливою подальшою зміною норм, він все ж таки більш чітко закріпив повноваження державних виконавців, конкретизував багато інших положень, що буде сприяти поліпшенню ситуації в питанні виконання судових та інших рішень. |
legal.justicia
