Відповідальність керівника підприємства

Керівник підприємства будь-якої форми власності несе відповідальність відповідно до чинного законодавства України, згідно з яким передбачено три види відповідальності, а саме: адміністративна, кримінальна та матеріальна (цивільно-правова).

Адміністративна відповідальність регулюється нормами КУпАП та застосовується за вчинення адміністративного правопорушення, зокрема ст. 163-4 КУпАП якою передбачено «неутримання або неперерахування до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб при виплаті фізичній особі доходів, перерахування податку на доходи фізичних осіб за рахунок коштів підприємств, установ і організацій (крім випадків, коли таке перерахування дозволено законодавством), неповідомлення або несвоєчасне повідомлення державним податковим інспекціям за встановленою формою відомостей про доходи громадян» - попередження або накладання штрафу в розмірі від двох до 3 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (34 - 51 грн.) на посадових осіб підприємств, установ і організацій, а також на громадян - суб’єктів підприємницької діяльності, за ті ж самі дії вчинені повторно протягом року – від трьох до п’яти неоподаткованих мінімумів доходів громадян (51-85 грн.). Відповідно до ст. 163-1 КУпАП «відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України» - накладання штрафу від п’яти до десяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян (85 – 170 грн.). Ті ж самі дії вчинені повторно тягнуть за собою накладання штрафу в розмірі від десяти до п’ятнадцяти неоподаткованих мінімумів громадян (170 – 255 грн.). При виявлені правопорушень територіальними органами ДПІ в України відповідними посадовими особами складається протокол, після правопорушення розглядається в суді.

Також, адміністративна відповідальність накладається на посадових осіб за несвоєчасне подання різних видів звітів, зокрема до Пенсійного фонду. «За порушення встановленого порядку щомісячного нарахування страхових внесків, а також подання не за встановленою формою або подання недостовірних відомостей у звітах щодо єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» - накладання на посадових осіб штрафу у розмірі від двадцяти до тридцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян (340 - 510 грн.). Повторне неподання або несвоєчасне подання таких звітів протягом року встановлено штраф у розмірі від тридцяти до сорока неоподаткованих мінімумів доходів громадян (510 - 680 грн.). Протоколи про вчинення такого правопорушення скаляються територіальним Пенсійним фондом та розглядаються районним або міським судом.

Також, ст. 186-3 КУпАП передбачена відповідальність «за неподання органам державної статистики даних для проведення державних статистичних спостережень або подання їх недостовірними, не в повному обсязі, не за формою, передбаченою звітно-статистичною документацією, чи із запізненням; незабезпечення належного стану первинного обліку; порушення порядку ведення Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України» - накладання штрафу на посадових осіб та громадян - суб’єктів підприємницької діяльності від десяти до п’ятнадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян (170 – 255 грн.). Такі ж самі дії вчинені повторно тягнуть за собою штраф у розмірі від п’ятнадцяти до двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян (255 – 340 грн.).

«Порушення порядку використання конфіденційної інформації, приховування або перекручення даних державних статистичних спостережень, а також використання їх в засобах масової інформації, для поширення в інформаційних мережах, на паперових, магнітних та інших носіях, в наукових працях тощо без посилання на їх джерело» – накладання штрафу на посадових осіб та громадян - суб’єктів підприємницької діяльності від десяти до двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян (170 – 340 грн.).

Матеріальна відповідальність регулюється КзПП та полягає в обов’язку посадової особи відшкодувати збитки спричинені нею. Відповідно до ст. 134 КзПП «повну матеріальну відповідальність несе керівник підприємства, установи, організації всіх форм власності, винний у несвоєчасній виплаті заробітної плати понад один місяць, що призвело до виплати компенсацій за порушення строків її виплати, і за умови, що Державний бюджет України та місцеві бюджети, юридичні особи державної форми власності не мають заборгованості перед цим підприємством». Повна матеріальна відповідальність полягає в відшкодуванні в повному обсязі збитків, заподіяних підприємству, установі, організації.

Кримінальна відповідальність може застосовуватись за ухилення від сплати податків, зборів та інших обов’язкових платежів, службове підроблення та службову недбалість.

Так, згідно ст. 212 КК України «умисне ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів), що входять в систему оподаткування, введених у

встановленому законом порядку, вчинене службовою особою підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності або особою, що займається підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи чи будь-якою іншою особою, яка зобов’язана їх сплачувати, якщо ці діяння призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у значних розмірах» карається штрафом від однієї до двох тисяч (1 700 – 2 400 грн.) неоподаткованих мінімумів доходів громадян або позбавлення права обіймати певні посади або займатись певною діяльністю на строк до трьох років. Дана стаття передбачає більш суворе покарання за вчинення такого злочину групою осіб або якщо такий злочин вчинено повторно тією ж самою особою. Проте, кримінальна відповідальність не застосовується, якщо особа до притягнення її до кримінальної відповідальності сплатила відповідні податки та збори до державного бюджету України, а також відшкодувала шкоду завдану державі їх несвоєчасною сплатою (штрафні санкції тощо).

Статтею 366 КК України передбачено кримінальну відповідність за «складання, видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення офіційних документів» та карається штрафом до 250 (4 259 грн.) неоподаткованих мінімумів доходів громадян бо обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. Якщо такі дії спричинили тяжкі наслідки - караються позбавленням волі на строк від двох до п’яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та зі штрафом від двохсот п’ятдесяти до семисот п’ятдесяти ( 4350 – 12 750 грн.) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Кримінальна відповідальність карається відповідно до ст. 367 КК України, якою передбачено «…невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов’язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб» карається штрафом від двохсот п’ятдесяти до п’ятисот (4 250 – 8 500 грн.) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. Якщо такі дії призвели до тяжких наслідків даною статтею передбачено більш тяжке покарання.

Слід звернути увагу, що при вирішені питання про притягнення особи до відповідальності за ст. 212 та 366 КК України слід врахувати форму вини, тобто чи мав місце умисел, чи усвідомлювала особа свої дії та розуміла і бажала настання негативних наслідків. Якщо такого немає, особа притягається до кримінальної відповідальності за ст. 367 КК України, тобто за службову недбалість.

Юрист

Українська юридична компанія «Юстиція»

Лариса Копилова