Поділ майна подружжя |
|
Вирішивши вступити у шлюбні відносини більшість пар нехтують таким засобом забезпечення свого майна як укладення шлюбного договору, і як результат при розірванні шлюбу все більше частіше постає питання розподілу майна набутого у процесі подружнього життя. Відповідно до положень Сімейного кодексу України, зокрема ч. 1 ст. 60 майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з ним не мав з поважних причин (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 368 Цивільного кодексу України така спільна сумісна власність є спільною власністю двох або більше осіб без визнання часток кожного з них у праві власності. При цьому розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу. Сімейним кодексом України, які є особистою приватною власністю одного із подружжя та не підлягають розподілу, зокрема це: - майно, набуте одним із подружжя до шлюбу; - майно, набуте одним із подружжя за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування; - майно, набуте одним із подружжя за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто; - речі індивідуального користування (до них відноситься коштовності, навіть якщо вони були куплені за рахунок спільних коштів); - кошти, отримані яз компенсація за втрачену річ або як компенсація за моральну шкоду; - отримані одним з подружжя страхові суми, які були отримані по обов’язкових особистих страхуваннях, за умови, що внески сплачувалися з особистої власності одного з подружжя. Також, в окремих випадках, суд може визнати особистою приватною власністю дружини, чоловіка майно, набуте нею, ним за час їхнього окремого проживання у зв’язку з фактичним припиненням шлюбних відносин. В інших випадках майно набуте під час шлюбу вважається спільною сумісною власністю, якщо інше не буде доведено в судовому порядку. Дружина та чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від того було розірвано шлюб чи ні. Якщо такий поділ є добровільним, то подружжя має право домовитись між собою про порядок користування майном, що йому належить на праві спільної сумісної власності, або ж можуть укласти договір про поділ житлового будинку, квартири, іншого нерухомого майна, а також про виділ нерухомого майна дружині, чоловікові зі складу. Такий договір має бути обов’язково нотаріально посвідчений. Якщо ж сторони не домовились про розподіл майна, що є спільною сумісною власністю подружжя, або ж якщо у подружжя є неповнолітні діти, поділ майна може відбуватись виключно у судовому порядку. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. У разі поділу майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. Суд може відступити від засад рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім’ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім’ї. Цей перелік не є вичерпним, суд може прийняти до уваги і інші обставини. Також частка дружини або чоловіка може бути збільшена за рішенням суду, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування. Майно, що є об’єктом спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Крім того, речі, необхідні для професійних занять, присуджуються тому з подружжя, хто використовує їх у своїй професійній діяльності. Проте, вартість таких речей враховується при присуджені іншого майна другому із подружжя. Також можливе присудження одному із подружжя грошової компенсації замість його частини у праві спільної сумісної власності на майно (житловий будинок, квартиру, земельну ділянку тощо) та допускається лише за його згодою. Таке присудження можливе лише за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду. При розірванні шлюбу та особливо при поділі майна досить часто сторони не можуть знайти спільну мову та вирішити конфлікт у мирному порядку. В таких випадках на допомогу приходить адвокат в сімейних справах, який стане медіатором вирішення сімейного конфлікту та допоможе відстояти інтереси сторони в суді. Юридична компанія «Юстиція» має багаторічний досвід роботи з вирішення сімейних питань у судовому порядку та готова надати допомогу з вирішення сімейних питань у судовому порядку. Юрист Українська юридична компанія «Юстиція» Лариса Копилова |
